${ line_item.product_title }
Судячи зі статистики, у світі набирає сили нова епідемія — все більше людей називають свою шкіру «чутливою» і звертаються з цього приводу до дерматологів чи фахівців естетичної медицини.
Ще зовсім недавно про «чутливість» шкіри не було прийнято говорити, цей термін було запропоновано лише 1977 року знаменитим дерматологом Альбертом Клігманом. Через сорок років понад половини опитаних дослідниками європейських жінок назвали свою шкіру «чутливою», що доставляє їм дискомфорт у щоденному житті.
Що ж таке підвищена чутливість шкіри? На перший погляд, визначення не може бути складним: кожен косметолог, здається, уявляє собі цей стан і навіть не ускладнює себе серйозним опитуванням та збиранням анамнезу у пацієнтів. Типовий діалог під час першої консультації звучить приблизно так:
- У вас чутлива шкіра?
- Так, дуже.
Однак якщо все-таки почати ставити запитання, несподівано з'ясовується, що за словом «чутлива» можуть стояти різні відчуття і враження, які далеко не завжди відповідають реаліям. Коли дослідники після проведення масового опитування споживачів, у якому більше половини з них повідомили про підвищену чутливість своєї шкіри, стали проводити дослідження, з'ясувалися дивовижні подробиці: виявляється, у більшості людей, які вважають свою шкіру чутливою, немає жодних об'єктивних змін характеристик епідермісу та дерми, що дозволяють поставити певний діагноз. Однак є деякі ознаки, характерні для більшої частини «чутливих» пацієнтів.
Отже, хто ж найчастіше вважає свою шкіру чутливою?
Крім цього, дослідникам вдалося визначити деякі характеристики шкіри, за наявності яких відчуття «чутливості» виникає частіше. До них відносять:
Неможливо не звернути увагу на те, що більшість перелічених вище ознак характерна ще для одного стану, з яким косметологам доводиться регулярно стикатися в практиці, — сухістю шкіри. Дійсно, для сухої шкіри характерні стоншення рогового шару, зменшення зволоженості рогового шару та шкіри в цілому, посилення трансепідермальної втрати вологи, порушення бар'єрної функції шкіри, зміна профілю ліпідів епідермісу та навіть наявність різних порушень пігментації. Тобто об'єктивні прояви «сухості» й «чутливості» будуть дуже близькими.
Це підтверджують і практичні спостереження. Пацієнти із сухою шкірою практично завжди зазначають постійно або періодично присутній стан дискомфорту та стягнутості шкіри, іноді до ступеня хворобливості, наявність почервоніння та нерівного кольору, вогнищ лущення й нерівного рельєфу шкіри, а також нерівномірне фарбування з частою появою пігментних плям. Ці ознаки характерні й у підвищеної чутливості. Мабуть, не буде великим перебільшенням сказати, що суха шкіра практично завжди матиме більшу чутливість і є більш схильною до подразнення, ніж шкіра добре зволожена. Однак було б неправильним ставити між двома цими станами знак рівності: «чутливою» може бути не лише суха, а й жирна шкіра, а також шкіра без будь-яких порушень себорегуляції. Треба зазначити, що деякі дерматологи, зокрема, Леслі Бауманн, пропонують за наявності акне або розацеа завжди вважати шкіру чутливою та враховувати це при призначенні терапії та розробці лікувальної стратегії.
Існують і зовнішні фактори, вплив яких на шкіру призводить до підвищення чутливості й появи дискомфортних відчуттів. Косметологам корисно пам'ятати, що найпоширенішою причиною того, що шкіра стає більш чутливою, є використання невідповідних чи надто агресивних косметичних засобів. Серед інгредієнтів, які є місцево подразнювальними речовинами, можна виділити такі:
Крім цього, подібний ефект мають і топічні форми кортикостероїдів, використання яких нерідко призводить до порушення бар'єрної функції шкіри та розвитку хронічної місцевої еритеми, а також деякі косметичні процедури: дермабразія, фототерапія, лазерні впливи, хірургічні втручання, які можуть призвести до появи відчуття або посилення існуючої гіперчутливості. Не можна не згадати і про те, що ультрафіолетове опромінення теж може стати спусковим гачком для розвитку цього стану.
Звісно ж, як вплив сонячних променів, так й інші зміни довкілля можуть мати значення. Шкіра може стати більш чутливою в спеку або морози, вона може реагувати на сильний вітер або холодний дощ, контакт із забрудненим повітрям великого міста, тютюновий дим або наявність у повітрі пилку рослин і цілком «екологічного» піщаного або земляного пилу далеко від мегаполісу. Загалом, будь-які зміни температури та вологості можуть призвести до порушення бар'єрних функцій та активізувати появу симптомів підвищеної чутливості. Не варто забувати і можливі контакти з хімічними речовинами: небезпечною може бути не тільки робота в хімічній лабораторії, а й у медичних клініках, на кухні ресторану або в спортивному клубі, де є басейн із хлорованою водою (сумно, але й плавання в басейні досить часто призводить до підвищення чутливості до шкіри). Вживання в їжу прянощів, надто гарячої, жирної або гострої їжі теж є важливим фактором.
Загалом навряд чи існують цілком безпечні умови для життя — мабуть, можна сказати, що шкіра може стати більш чутливою будь-якої миті під впливом практично будь-якого випадкового чинника чи події. Залишається лише додати, що емоційні переживання, психологічний стрес та практично будь-які захворювання також можуть спровокувати підвищення чутливості шкіри.
Незважаючи на те, що проблема гіперчутливості шкіри поширена дуже широко і стала предметом дослідження багатьох серйозних наукових лабораторій, повного розуміння патофізіології цього процесу не з'явилося. На сьогодні відомо, що за наявності скарг на гіперчутливість у більшості випадків можна виявити такі особливості:
Тривалий час залишалося абсолютно незрозумілим, які структури шкіри забезпечують активнішу і виражену реакцію на подразники. Дослідження послідовно продемонстрували відсутність будь-яких значущих особливостей реагування з боку клітин епідермісу та дерми, а також не виявили жодних відмінностей у метаболізмі структурних речовин шкіри. Тільки останніми роками вдалося виявити особливості реагування деяких клітинних рецепторів, зокрема транзієнтних рецепторів сімейства TRPV, активація яких спричиняє розвиток нейрогенного запалення в глибоких структурах шкіри. Однак механізм активації рецепторів досі не повністю прояснений. Мабуть, люди з підвищеною чутливістю шкіри мають підвищену чутливість деяких рецепторів, що і призводить до появи відчуття дискомфорту та деяких ознак запалення у відповідь на незначне подразнення хімічними речовинами або фізичними факторами, що не провокують подібних реакцій у людей з резистентною шкірою. Але питання: що призводить до такого підвищення чутливості рецепторів і чому виникає така особливість, досі залишається питанням.
Нещодавні експерименти з використанням магнітно-ядерного резонансу показали, що у людей, схильних до гіперчутливості, і у людей з резистентною шкірою при контакті з подразнювальною речовиною (в експерименті був використаний розчин 10% молочної кислоти) активізуються різні зони кори головного мозку, тобто сигнал подразнювання у таких випадках йде від шкіри різними маршрутами в нервовій системі. Ймовірно, що така особливість може бути вродженою або розвивається в результаті стресу, тобто справжня причина підвищеної чутливості шкіри знаходиться не в шкірі, а «вище», на рівні нервової системи і, ймовірно, кори головного мозку. Ці висновки побічно підтверджуються і спостереженнями практикуючих дерматологів: призначення седативної, заспокійливої і навіть антидепресивної терапії часто призводить до поліпшення загального стану шкіри. Такими спостереженнями часто діляться і косметологи, які зазначають позитивну роль розслаблювальних і антистресових процедур у поліпшенні стану чутливої, сухої та подразненої шкіри.
Враховуючи все вищесказане, можна досить впевнено припустити, що найкращим вибором стратегії догляду для чутливої та подразненої шкіри буде комплексна терапія, яка передбачає не тільки призначення топічних засобів для регулярного використання, а й проведення професійних процедур догляду у поєднанні з певними рекомендаціями щодо способу життя, дієти та, скажімо так, загального ставленню до життя.
На сьогодні оптимальним рішенням можуть бути міцелярні засоби для чищення, які після використання все-таки необхідно змивати водою, оскільки за підвищеної чутливості шкіри навіть невеликі кількості консервантів або поверхнево-активних речовин можуть виявитися подразниками. Звичайно ж, вода має бути чистою, і якщо в регіоні недоступна чиста водопровідна вода, бажано вмиватися бутильованою.
У догляді можна рекомендувати використовувати заспокійливі тоніки, сироватки або концентровані препарати, що містять заспокійливі та зволожувальні речовини та рослинні екстракти. Треба пам'ятати, що за підвищеної чутливості шкіри її проникність вища, ніж у здорової шкіри, тому до вибору засобів догляду потрібно ставитися прискіпливо і пояснити пацієнтові небезпеку самостійних експериментів з подарованими йому в магазинах семплами «революційних омолоджувальних» засобів.
Нарешті, дуже важливою частиною догляду для чутливої шкіри мають бути захисні засоби, підібрані відповідно до особливостей шкіри. При сухій шкірі це можуть бути захисні живильні креми, що мають заспокійливу дію, при жирній варто віддавати перевагу захисним емульсіям із протизапальним та заспокійливим ефектом.
4. Нарешті, рекомендації щодо способу життя й харчування: на жаль, практично завжди необхідно вносити зміни до дієти. Їжа та напої, що мають збудливу дію, активують місцевий кровообіг, зазвичай сприяють посиленню чутливості шкіри. Практично будь-які алкогольні напої, міцний чай і кава, шоколад, гострі та пряні страви, екзотичні приправи бажано максимально виключити з раціону. І лише після досягнення стабільно спокійного стану шкіри можна поступово та обережно повертатися до улюблених страв та напоїв, спостерігаючи за реакціями організму.
Практично завжди позитивно позначається збільшення питного навантаження — у тих випадках, коли води в організм надходить недостатньо, страждає не тільки шкіра, але і нервова та імунна системи.
Нарешті, велика кількість свіжих овочів та фруктів, зелені, риби й морепродуктів позначається позитивно на загальному стані травної системи, сприяє відновленню балансу вітамінів та мікроелементів, що покращує стан не лише шкіри, а й здоров'я загалом. Щоб підтримувати «спокійний» стан шкіри, необхідно постійно «присипляти пильність» нервової системи. Найпростішим і найдоступнішим способом цього була і залишається постійна фізична активність, починаючи від піших прогулянок і закінчуючи активними заняттями спортом, що приносять задоволення.
Знаменитий французький нейроімунолог, професор Мізері сказав якось: «Шкіра і нервова система — це близнюки, які все життя страждають у розлуці і обмінюються листами». У процесі ембріонального розвитку шкіра та нервова трубка розвиваються з одного загального зачатка тканин і назавжди зберігають найтісніший зв'язок між собою. Все, що торкається «інтересу» нервової системи, позначається на стані шкіри, а все, що відбувається зі шкірою, стає негайно відомим нервовій системі й активує в ній процеси адаптації до зовнішніх змін. Тонкі захисні налаштування нервової системи легко порушити і досить важко відновити — про це дуже важливо пам'ятати всім косметологам та лікарям, які так чи інакше практикують у галузі естетичної медицини. Будь-яка травма та будь-який стрес мають свою ціну й у пацієнтів зі схильністю до гіперреактивності, і ця ціна практично завжди досить висока.
__________________________________________
Автор статті - Тійна Орасмяе-Медер
Вперше опубліковано: Косметолог №4, 2016
онлайн-ресур - pro.bhub.com.ua
${ line_item.product_title }
Підсумок: ₴${ formattedPrice }
Доставка: (розраховується при оформленні замовлення)
Всього: ₴${ formattedPrice }